| schema:text
| - Перевірка фейків у рамках партнерства з Meta
У соцмережах поширюють тезу, нібито зниження середнього показника результатів PISA-2022 порівняно з попередніми роками є «наочним прикладом того, як вплинув ковід і впливає тікток на дітей».
Однак це маніпуляція. У звіті PISA за 2022 рік дійсно згадується COVID-19, однак лише як один з низки факторів. А от тікток не згадують взагалі — йдеться загалом про проблему впливу гаджетів на успішність учнів.
Скриншот допису
PISA — міжнародне дослідження якості освіти, яке започаткувала і координує Організація з економічного співробітництва та розвитку (OECD) у 1997 році. Дослідження оцінює здатність 15-річних учнів застосовувати свої знання та навички з читання, математики і природничих наук у реальному житті. Тестування проводять раз на три роки. Останній восьмий раунд відбувся у 2022 році, цьогоріч запланований девʼятий. У 2025 році в оцінюванні візьмуть участь 92 країни разом з Україною, яка є учасницею з 2018 року.
Хоча думка про те, що на зниження результатів тесту PISA вплинув ковід і тікток, може здаватись інтуїтивно правильною, аналіз даних і офіційного звіту дослідження показує, що такий висновок є доволі спрощеним і не враховує низки нюансів.
Насамперед варто звернути увагу на хронологію: зниження показників у тестуванні PISA почалося не з появою тіктоку чи пандемією, а набагато раніше — приблизно з 2012 року. Це чітко видно на графіку результатів PISA і свідчить, що коріння проблеми криється глибше.
Повний скриншот графіку з динамікою змін по роках
Звіт PISA за 2022 рік не містить прямих згадок про вплив тіктоку, натомість дослідження зосереджується на загальній проблемі надмірного використання гаджетів. У ньому підтверджують звʼязок між більшою кількістю часу, проведеною у смартфоні заради розваг, і нижчими результатами навчання.
У звіті також обговорюють ефективність заборони гаджетів під час уроків, хоча й підкреслюється потреба у додаткових дослідженнях для повного розуміння результативності таких заходів. Попри відсутність єдиної позиції серед освітян, деякі країни вже запроваджують подібні обмеження. Тож йдеться не лише про тікток, а про ширший комплекс проблем, повʼязаних із цифровим дозвіллям.
Інші авторитетні дослідження також вказують на негативний вплив смартфонів на увагу та концентрацію. Враховуючи, що зниження результатів PISA почалося приблизно одночасно з масовим поширенням смартфонів наприкінці 2000-х — на початку 2010-х років, можна припустити потенційний зв’язок між цими явищами. Проте ця тема теж потребує подальшого вивчення, аби стверджувати про наявність причинно-наслідкового зв’язку.
У звіті дійсно визнають вплив COVID-19, але лише як одного із низки чинників. Серед них ключові, що вплинули на академічну успішність школярів під час пандемії:
доступ до вчительської допомоги;
-
залученість батьків у навчальний процес;
-
якість організації дистанційного навчання;
-
технічна оснащеність шкіл;
-
доступ учнів до пристроїв та інтернету;
-
структурованість навчального процесу.
-
Також у звіті приділяють увагу впливу структурних проблем, зокрема нерівності доступу до якісної освіти (гендерної, економічної, географічної), якості освітніх програм і рівня підготовки вчителів.
Водночас падіння результатів тестування не є універсальним трендом: у деяких країнах результати з 2012 року лишилися стабільними або навіть покращилися (Колумбія, Макао (Китай), Перу, Катар). Тому важливо враховувати динаміку окремих країн, адже економічні та соціальні передумови, які також впливають на результати, в кожній з них різні.
Тренд до покращення результатів у Колумбії та Макао (Китай)
Зниження результатів PISA-2022 справді викликає занепокоєння, але трактувати його як катастрофу, спричинену виключно тіктоком і ковідом, не варто. По-перше, PISA оцінює результати лише за трьома напрямками — математика, читання та природничі науки — і не враховує інші критичні навички, наприклад, емоційний інтелект. По-друге, тест зробили не для контролю і покарання, а як інструмент для розвитку і вдосконалення системи освіти.
Також варто врахувати, що світ змінюється, а разом з ним і навички, потрібні молоді. Як поява калькуляторів зменшила потребу в ручних обчисленнях, так і сучасні технології, включно з ШІ, можуть перебирати на себе певні когнітивні функції. Це не обов’язково означає деградацію — радше адаптацію до нових умов. Разом з тим питання негативного впливу гаджетів на здатність сприймати інформацію все ще лишається предметом обговорення.
Застереження
Автори не є співробітниками, не консультують, не володіють акціями та не отримують фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний
|
![[RDF Data]](/fct/images/sw-rdf-blue.png)
![[cxml]](/fct/images/cxml_doc.png)
![[csv]](/fct/images/csv_doc.png)
![[text]](/fct/images/ntriples_doc.png)
![[turtle]](/fct/images/n3turtle_doc.png)
![[ld+json]](/fct/images/jsonld_doc.png)
![[rdf+json]](/fct/images/json_doc.png)
![[rdf+xml]](/fct/images/xml_doc.png)
![[atom+xml]](/fct/images/atom_doc.png)
![[html]](/fct/images/html_doc.png)